вигублений

ВИ́ГУБЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́губити.

Хотів .. піти [Лаврін] в курінь. Простим козаком. Всі попередні джури – хорунжими, осавулами, декотрі мають свої зимівники. Випросили виморені чи вигублені татарином господарства (Ю. Мушкетик);

// ви́гублено, безос. пред.

А що людей вигублено було на війні силу-силенну, то жінок об'явилося багато удових та сиріт (Ю. Щербак).