1. Словник української мови у 20 томах

вигублення

ВИ́ГУБЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́губити.

Бородавку судили, признали винним у необережнім вигубленні козаків і стратили (з наук. літ.);

Мисливці клянуть лисицю за вигублення зайців, тетеревів, фазанів та іншої живності (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигублення — ви́гублення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вигублення — -я, с. Дія за знач. вигубити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигублення — ВИ́ГУБЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́губити. Словник української мови в 11 томах