вигублюваний

ВИГУ́БЛЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до вигу́блювати.

Вигублювані тлею рослини;

// вигу́блювано, безос. пред.

Та повинен же нас хтось рятувати! А чи, може, це так і треба, щоби нас, цвіт Речі Посполитої, вигублювано й нищено? (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me