вигублюваний
ВИГУ́БЛЮВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до вигу́блювати.
Вигублювані тлею рослини;
// вигу́блювано, безос. пред.
Та повинен же нас хтось рятувати! А чи, може, це так і треба, щоби нас, цвіт Речі Посполитої, вигублювано й нищено? (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me