вигукуватися
ВИГУ́КУВАТИСЯ, ується, недок.
Пас. до вигу́кувати.
Багато вже за столами було випито доброго вина й старого меду, багато вигукувалося вже “віватів” і за короля, .. й за польське хоробре військо (А. Кащенко);
Піню спочатку зовсім не вразила така увага до його персони. Коли ім'я його на всі голоси вигукувалось під низькими стелями камер, він тільки посміхався (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me