вигукуватися

ВИГУ́КУВАТИСЯ, ується, недок.

Пас. до вигу́кувати.

Багато вже за столами було випито доброго вина й старого меду, багато вигукувалося вже “віватів” і за короля, .. й за польське хоробре військо (А. Кащенко);

Піню спочатку зовсім не вразила така увага до його персони. Коли ім'я його на всі голоси вигукувалось під низькими стелями камер, він тільки посміхався (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me