1. Словник української мови у 20 томах

видворяти

ВИДВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДВОРИТИ, рю, риш, док., кого.

Виселяти кого-небудь, примушувати залишити місце проживання.

Із Коста-Рики висилають якогось діда за злочини ще часів Другої світової війни. Весь вік до маразму кантувався десь по світах, тепер надумали видворяти його в Україну (Л. Костенко);

Другий Палажчин чоловік, Терешко Соловейко, ще за свого живоття одрізнив і видворив свого старшого сина, Палажчиного пасинка: поставив для його опрічну хату на леваді і виділив частку поля (І. Нечуй-Левицький);

Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону може затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду (з мови документів);

// Примушувати кого-небудь піти, поїхати і т. ін. звідкись, покинути що-небудь.

У зоні особливого режиму спеціально уповноважені органи державного контролю можуть видворяти за межі зони порушників установленого в ній режиму і громадського порядку, які не є жителями даної місцевості (з мови документів);

Ключник думає тим часом, як бути йому: видворити п'яниць оцих чи, навпаки, споїти і залишити тут похмелятися (Д. Міщенко);

// Звільняти з роботи або відраховувати з навчального закладу.

Олег .. повідав, що є мандрівним філософом звідтоді, як видворили з університету за відкриття й проповідь теорії простору – часу – духовності (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видворяти — видворя́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. видворяти — -яю, -яєш, недок., видворити, -рю, -риш, док., перех., заст. Виселяти кого-небудь, примушувати залишити місце проживання. || Примушувати кого-небудь піти звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видворяти — див. видаляти Словник чужослів Павло Штепа
  4. видворяти — див. виганяти Словник синонімів Вусика
  5. видворяти — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. видворяти — ВИДВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДВОРИТИ, рю, риш, док., перех., заст. Виселяти кого-небудь, примушувати залишити місце проживання; // Примушувати кого-небудь піти звідкись. Словник української мови в 11 томах