1. Словник української мови в 11 томах

видворяти

ВИДВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДВОРИТИ, рю, риш, док., перех., заст. Виселяти кого-небудь, примушувати залишити місце проживання;

// Примушувати кого-небудь піти звідкись.

А ключник думає тим часом, як бути йому: видворити п’яниць оцих чи, навпаки, споїти і залишити тут похмелятися (Міщ., Сіверяни, 1961, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видворяти — видворя́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. видворяти — -яю, -яєш, недок., видворити, -рю, -риш, док., перех., заст. Виселяти кого-небудь, примушувати залишити місце проживання. || Примушувати кого-небудь піти звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видворяти — див. видаляти Словник чужослів Павло Штепа
  4. видворяти — ВИДВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДВОРИТИ, рю, риш, док., кого. Виселяти кого-небудь, примушувати залишити місце проживання. Із Коста-Рики висилають якогось діда за злочини ще часів Другої світової війни. Словник української мови у 20 томах
  5. видворяти — див. виганяти Словник синонімів Вусика
  6. видворяти — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови