видивляння
ВИДИВЛЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. видивля́тися.
Неможливо приховати рану від вередливої стріли Купідона, особливо для цнотливиці, вихованої у страхові і чеканні, тривожному видивлянні на дорогу (С. Процюк);
Мала [Настя] гарний одяг, золоті прикраси, смачну їжу і вдосталь часу для спання, видивляння у бронзове дзеркальце чи для теревень зі своїми рабинями-землячками (В. Малик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me