видивляння

ВИДИВЛЯ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. видивля́тися.

Неможливо приховати рану від вередливої стріли Купідона, особливо для цнотливиці, вихованої у страхові і чеканні, тривожному видивлянні на дорогу (С. Процюк);

Мала [Настя] гарний одяг, золоті прикраси, смачну їжу і вдосталь часу для спання, видивляння у бронзове дзеркальце чи для теревень зі своїми рабинями-землячками (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me