видик
ВИ́ДИК, а, ч.
Зменш. до вид¹ 1.
Обвітрені, засмаглі видики хлопців лущилися від сонця (П. Панч);
* У порівн. [Сербин:] Там, під тією могилою, єсть криниця... вода свіжа, як твій видик, ясна, як твої очиці (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видик — ви́дик іменник чоловічого роду вид розм. Орфографічний словник української мови
- видик — -а, ч., розм. Відеомагнітофон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видик — ВИ́ДИК, а, ч. Зменш. до вид¹ 1. [Сербин:] Там під тією могилою єсть криниця… вода свіжа, як твій видик, ясна, як твої очиці (Вас., III, 1960, 35); Обвітрені, засмаглі видики хлопців лущилися від сонця (Панч, Іду, 1946, 90). Словник української мови в 11 томах