видирання
ВИДИРА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. видира́ти.
Не придумаю й я, як “видирати” гроші.., взагалі, як йде про видирання, то я без поради (Леся Українка);
Етнографічно зафіксовані випадки в деяких місцевостях залишення пасік напризволяще, адже злодії не наважувалися їх зачіпати – настільки страшним гріхом вважалося видирання бджіл (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видирання — видира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- видирання — -я, с. Дія за знач. видирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видирання — ВИДИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. видира́ти. Не придумаю й я, як "видирати" гроші.., взагалі, як йде про видирання, то я без поради (Л. Укр., V, 1956, 174). Словник української мови в 11 томах