видимість

ВИ́ДИ́МІСТЬ, мості, ж.

1. Можливість бачити на певну відстань.

[Богатенко:] Трошки хмарно, але видимість достатня. Можна літати, товаришу командир (І. Микитенко);

Важкі чорні й холодні хмари звисали низько над головою, видимість була дуже погана (Д. Ткач);

З 1951 р. проводились систематичні спостереження за планетою Марс протягом усього періоду видимості (з наук.-попул. літ.).

2. Те, що показується, подається або сприймається як існуюче, але чого немає насправді.

Кутузов .. збив його [Наполеона] з пантелику видимістю відступу російської армії по Рязанській дорозі (П. Кочура);

Дівчині хотілося якнайдовше приховувати від людей те, що сталося, якнайдовше зберігати видимість, хоч видимість, старих відносин (В. Козаченко);

Догматизм можна порівняти із судном, яке сидить на мілині. Хвилі біжать, а корабель стоїть, проте видимість руху зберігається (з газ.).

(1) Для ви́ди́мості – для створення потрібного враження; удавано, нещиро.

Через зв'язківця Дмитро передав Созінову, щоб той свій загін, призначений для видимості оточення, пересунув далі на правий фланг (М. Стельмах);

Перед Софією він [Гаркуша] гнеться лише для видимості (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видимість — ви́димість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. видимість — -мості, ж. 1》 Можливість бачити на далеку відстань. Зона видимості — ділянка простору, в якій хвильовий зв'язок між передавальною і приймальною сторонами здійснюється без ретранслятора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видимість — ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення... Словник синонімів української мови
  4. видимість — ВИ́ДИМІСТЬ, мості, ж. 1. Можливість бачити на далеку відстань. [Богатенко:] Трошки хмарно, але видимість достатня. Можна літати, товаришу командир (Мик. Словник української мови в 11 томах