видимість

ВИ́ДИМІСТЬ, мості, ж.

1. Можливість бачити на далеку відстань.

[Богатенко:] Трошки хмарно, але видимість достатня. Можна літати, товаришу командир (Мик., І, 1957, 493);

Важкі чорні й холодні хмари звисали низько над головою, видимість була дуже погана (Ткач, Моряки, 1948, 118).

2. Те, що показується, подається або сприймається як існуюче, але чого немає насправді.

Кутузов.. збив його [Наполеона] з пантелику видимістю відступу російської армії по Рязанській дорозі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 388);

І дівчині хотілося якнайдовше приховувати від людей те, що сталося, якнайдовше зберігати видимість, хоч видимість, старих відносин (Коз., Сальвія, 1956, 315).

Для ви́димості — не насправді, лише для створення потрібного враження.

Перед Софією він [Гаркуша] гнеться лише для видимості (Гончар, Таврія, 1952, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видимість — ви́димість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. видимість — -мості, ж. 1》 Можливість бачити на далеку відстань. Зона видимості — ділянка простору, в якій хвильовий зв'язок між передавальною і приймальною сторонами здійснюється без ретранслятора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видимість — ВИ́ДИ́МІСТЬ, мості, ж. 1. Можливість бачити на певну відстань. [Богатенко:] Трошки хмарно, але видимість достатня. Можна літати, товаришу командир (І. Микитенко); Важкі чорні й холодні хмари звисали низько над головою, видимість була дуже погана (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. видимість — ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення... Словник синонімів української мови