видимість
ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення, що видається з певною метою за дійсне). — Німці, створивши видимість наступу на стиках, рвонули танками через наш голий лівий фланг на Саки і Євпаторію (В. Кучер); Хоча б для проформи, треба було нагримати на Гаркушу (О. Гончар); — З такою владою, яку ми маємо в особі Гната, люди не погоджуються. Сесії проводить для форми, грубіянить, ображає людей, одним словом, хазяйнує, як хоче (Григорій Тютюнник); Люда почала його навіть побоюватись. Хтозна, що за людина слюсар з депо. Це ще не все. Це може бути тільки вивіска. А нутро його хіба взнаєш скоро? (О. Донченко); Чекай, чекай, старий йолопе, та то щось на те заноситься, що вся ота затія з легальною газетою була лише ширмою для інших їхніх цілей (Ірина Вільде); Створювати фікцію.
Значення в інших словниках
- видимість — ви́димість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- видимість — -мості, ж. 1》 Можливість бачити на далеку відстань. Зона видимості — ділянка простору, в якій хвильовий зв'язок між передавальною і приймальною сторонами здійснюється без ретранслятора. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видимість — ВИ́ДИ́МІСТЬ, мості, ж. 1. Можливість бачити на певну відстань. [Богатенко:] Трошки хмарно, але видимість достатня. Можна літати, товаришу командир (І. Микитенко); Важкі чорні й холодні хмари звисали низько над головою, видимість була дуже погана (Д. Словник української мови у 20 томах
- видимість — ВИ́ДИМІСТЬ, мості, ж. 1. Можливість бачити на далеку відстань. [Богатенко:] Трошки хмарно, але видимість достатня. Можна літати, товаришу командир (Мик. Словник української мови в 11 томах