видихнутий

ВИ́ДИХНУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́дихнути.

Щойно видихнутий кимось вірус літає в повітрі й може осісти у вас у носі, прилипаючи до слизової оболонки (з наук.-попул. літ.);

У видихнутому тютюновому димові міститься велика кількість шкідливих речовин, що осідають у легенях безневинних жертв чужої згубної звички (із журн.);

* Образно. Дзвін музик і задихані вигуки парубків у спітнілих сорочках пропікали ніч, а видихнутий пролісками туман гас біля вогнища (Є. Пашковський);

// ви́дихнуто, безос. пред.

Байдашний, нахилившись над Шамілем, .. дослухався до того напiвшепоту, що проривався крiзь передсмертнi хрипи... Було видихнуто щось незрозумiле, уривчасте, гортанне, здається, рiдною мовою... (О. Гончар).