видихнути
ВИ́ДИХНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до видиха́ти.
Він закурив, видихнув хмару диму (Ю. Шовкопляс);
Біль розтікався по тілу, роздирав груди, корчив руки і ноги, не давав ні вдихнути, ні видихнути (А. Дімаров);
– Правда, – видихнув хлопець. – Бачив... (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видихнути — ви́дихнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- видихнути — [видиехнутие] -ну, -неиш; нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
- видихнути — -ну, -неш, док. Однокр. до видихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видихнути — ВИДІЛЯ́ТИ (видаляти що-небудь назовні з організму), ВИВО́ДИТИ, ВИДИХА́ТИ, ВИДИ́ХУВАТИ (про повітря, пахощі тощо). — Док.: ви́ділити, ви́вести, ви́дихнути. Словник синонімів української мови
- видихнути — ВИ́ДИХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до видиха́ти. Федір так голосно видихнув повітря, що старшина відірвав очі від паперу і глянув на нього (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 46); Він закурив, видихнув хмару диму (Шовк., Інженери, 1956, 99). Словник української мови в 11 томах
- видихнути — Ви́дихнути см. видихати. Словник української мови Грінченка