видихнути

ви́дихнути

идиехнутие]

-ну, -неиш; нак. -ние, -н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видихнути — ви́дихнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видихнути — -ну, -неш, док. Однокр. до видихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видихнути — ВИ́ДИХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до видиха́ти. Він закурив, видихнув хмару диму (Ю. Шовкопляс); Біль розтікався по тілу, роздирав груди, корчив руки і ноги, не давав ні вдихнути, ні видихнути (А. Дімаров); – Правда, – видихнув хлопець. – Бачив... (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах
  4. видихнути — ВИДІЛЯ́ТИ (видаляти що-небудь назовні з організму), ВИВО́ДИТИ, ВИДИХА́ТИ, ВИДИ́ХУВАТИ (про повітря, пахощі тощо). — Док.: ви́ділити, ви́вести, ви́дихнути. Словник синонімів української мови
  5. видихнути — ВИ́ДИХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до видиха́ти. Федір так голосно видихнув повітря, що старшина відірвав очі від паперу і глянув на нього (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 46); Він закурив, видихнув хмару диму (Шовк., Інженери, 1956, 99). Словник української мови в 11 томах
  6. видихнути — Ви́дихнути см. видихати. Словник української мови Грінченка