1. Словник синонімів української мови

видихнути

ВИДІЛЯ́ТИ (видаляти що-небудь назовні з організму), ВИВО́ДИТИ, ВИДИХА́ТИ, ВИДИ́ХУВАТИ (про повітря, пахощі тощо). — Док.: ви́ділити, ви́вести, ви́дихнути. У процесі своєї життєдіяльності людина виділяє за добу в середньому 890 грамів вуглекислого газу (з газети); Бажаючи з'явитись на Клавині очі тверезим, (Тарас) глибоко вдихав і видихав повітря (Д. Ткач); На галявині — квіти, земля видихує п'янкі пахощі (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видихнути — ви́дихнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видихнути — [видиехнутие] -ну, -неиш; нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. видихнути — -ну, -неш, док. Однокр. до видихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. видихнути — ВИ́ДИХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до видиха́ти. Він закурив, видихнув хмару диму (Ю. Шовкопляс); Біль розтікався по тілу, роздирав груди, корчив руки і ноги, не давав ні вдихнути, ні видихнути (А. Дімаров); – Правда, – видихнув хлопець. – Бачив... (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах
  5. видихнути — ВИ́ДИХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до видиха́ти. Федір так голосно видихнув повітря, що старшина відірвав очі від паперу і глянув на нього (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 46); Він закурив, видихнув хмару диму (Шовк., Інженери, 1956, 99). Словник української мови в 11 томах
  6. видихнути — Ви́дихнути см. видихати. Словник української мови Грінченка