видихатися

ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ (про вологу, запах і т. ін. — переставати існувати від руху свіжого повітря), ЗВІ́ТРЮВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИ (про вологу); ВИДИХА́ТИСЯ (про запах, смак). — Док.: ви́вітритися, зві́тритися, ви́паруватися, ви́парувати, ви́дихатися, ви́дихнутися, ви́тхатися розм. ви́тхнутися розм. Сморід тютюнового диму застоявся так міцно, що не вивітрювався (В. Козаченко); При спалюванні органічних речовин азот звітрюється разом із вуглекислим газом і водою (з науково-популярної літератури); Через листя рослин випаровується багато вологи (з журналу); В пору, як розжеврює сонце, Як випаровують води.. Всупереч світові, Ніл зустрічає тоді свою зиму (М. Зеров); Накурила (Галя) ладаном кріпко і заперла хату, щоб не видихалося (Г. Квітка-Основ'яненко).

ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ (про вологу, запах і т. ін. — переставати існувати від руху свіжого повітря), ЗВІ́ТРЮВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИ (про вологу); ВИДИХА́ТИСЯ (про запах, смак). — Док.: ви́вітритися, зві́тритися, ви́паруватися, ви́парувати, ви́дихатися, ви́дихнутися, ви́тхатися розм. ви́тхнутися розм. Сморід тютюнового диму застоявся так міцно, що не вивітрювався (В. Козаченко); При спалюванні органічних речовин азот звітрюється разом із вуглекислим газом і водою (з науково-популярної літератури); Через листя рослин випаровується багато вологи (з журналу); В пору, як розжеврює сонце, Як випаровують води.. Всупереч світові, Ніл зустрічає тоді свою зиму (М. Зеров); Накурила (Галя) ладаном кріпко і заперла хату, щоб не видихалося (Г. Квітка-Основ'яненко).

СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл. — Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бшати, послабі́шати, збезси́літи, обезсиліти, підупа́сти, перевести́ся, зда́ти, зани́діти, зни́діти, зни́кнути (зникти), пони́кнути, захи́ріти, ослабі́ти. Явдоха почувала, що слабне (О. Донченко); Раніше молодиця народжувала, поки на тих дітей геть уся переводилась (Є. Гуцало); Невже ж він має сам своєю особою та нидіти з жури? (Лесь Мартович); В міру того, як дух кріпшав, його тіло никло й никло (А. Крушельницький); — Кожній культурній людині добре відомо, що чим більше ізолюється людина від сонця, тим і більше кволіє вона (Ю. Смолич); Наталка поникла, втративши на мить всю силу (О. Довженко). — Пор. 1. висна́жуватися.