1. Словник української мови в 11 томах

видихатися

ВИ́ДИХАТИСЯ див. видиха́тися.

ВИДИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. недок., ВИ́ДИХАТИСЯ, аюся, аєшся і рідко ВИ́ДИХНУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Вивітрюючись, випаровуючись, втрачати запах, смак, міцність.

Накурила [Галя] ладаном кріпко і заперла хату, щоб не видихалося (Кв.-Осн., II, 1956, 320);

*Образно. — Бо в вас, городян, нема вже народної сільської поезії. В вас це все вже видихалось, — сказав Радюк (Н.-Лев., І, 1956, 611).

2. перен. Втрачати силу, слабшати.

Ворог напружується до останнього.., цим удаючи, нібито він іще й не починав видихатись (Тич., III, 1957, 160);

— Ощаджуйте свої сили, а то видихнетесь на дрібне, — а коли дійде, слухайте, до істотного, то чим будете горлати? (Вільде, Сестри.., 1958, 475);

// Втрачати наснагу, енергію, здатність до чого-небудь.

З двох книг свій шлях [поет] почав. А потім видихався весь І років три мовчав (Дор., Літа.., 1957, 182);

— А може, інший зумів би виліпити Меланію? — раптом майнуло жорстоке припущення.. — Може я просто видихався або в чомусь помиляюсь? (Гончар, І, 1954, 499).

3. тільки недок. Пас. до видиха́ти 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видихатися — ви́дихатися дієслово доконаного виду видиха́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. видихатися — -аюся, -аєшся, недок., видихатися, -аюся, -аєшся і рідко видихнутися, видхнутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Вивітрюючись, випаровуючись, втрачати запах, смак, міцність. 2》 перен. Втрачати силу, слабшати. || Втрачати наснагу, енергію, здатність до чого-небудь. 3》 тільки недок. Пас. до видихати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видихатися — ВИ́ДИХАТИСЯ див. видиха́тися. ВИДИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, ВИДИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ДИХАТИСЯ, аюся, аєшся, рідко ВИ́ДИХНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Вивітрюючись, випаровуючись, утрачати запах, смак, міцність. Словник української мови у 20 томах
  4. видихатися — ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ (про вологу, запах і т. ін. — переставати існувати від руху свіжого повітря), ЗВІ́ТРЮВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИ (про вологу); ВИДИХА́ТИСЯ (про запах, смак). — Док. Словник синонімів української мови