видноколо
ВИДНОКО́ЛО, а, с., поет.
1. Обрій, горизонт.
Можна .. з батькового плеча побачити, як несподівано ширшає видноколо землі (М. Стельмах);
Де небокрай, землі де видноколо, Й старі дуби, згорбатілі від дум (Є. Гуцало);
// Простір, який можна охопити зором.
Скоро заюжить серпень, затягне степовi виднокола курявною сухою каламуттю (О. Гончар).
2. перен. Сукупність, весь обсяг чого-небудь, доступного для спостереження, дослідження, пізнання.
На жаль, про цю самобутню постать Феодосія Тарана на видноколі журналістики 20–30-х років ХХ ст. майже нічого не написано (із журн.).
3. перен. Те саме, що виднокру́г 2.
Лише в емiграцiї розгорнулася праця над перекладом творiв Рiльке, хоч почата вона вже давно, як давно любили поета в Українi нечисленнi серед нас люди з широким видноколом (з мемуарної літ.).
Значення в інших словниках
- видноколо — видноко́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- видноколо — Обрій, виднокруг, горизонт, крайнебо, виднокіл, небокрай, небосхил, виднокрай, г. овид Словник синонімів Караванського
- видноколо — -а, с., поет. Обрій, овид, небокрай, горизонт. || Простір, який можна охопити зором. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видноколо — див. горизонт Словник чужослів Павло Штепа
- видноколо — див. обрій Словник синонімів Вусика
- видноколо — ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет. Словник синонімів української мови
- видноколо — ВИДНОКО́ЛО, а, с., поет. Обрій, горизонт. Далеко розляглась долина Іорданська, на видноколі мріють гори (Л. Укр., І, 1951, 147); Даль засніжена, крута, Синь небесна виднокола Снігом сіє (Мал., Чотири літа, 1946, 107); Можна.. Словник української мови в 11 томах