1. Словник української мови у 20 томах

видобування

ВИДОБУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. видобува́ти 1–3.

З видобуванням залізної руди і виплавлянням заліза тісно був пов'язаний розвиток ковальства на Бойківщині (з наук. літ.);

У своїй книзі під оригінальною назвою “Технічний прогрес Землі” К. Ціолковський передбачив видобування нафти в Каспійському морі (з газ.);

Понад рік він прожив у невеличкому містечку в сусідній країні, будуючи першу діючу модель своєї машини для видобування термоядерної енергії (В. Владко);

Я винайшов спеціальний пристрій – для видобування корків з пляшки (Ю. Винничук);

Знаки (“крюки”) – їх понад 70 – писали безпосередньо над текстом. “Крюки” не позначали точної висоти або тривалості звука, за кожним із них стояли різноманітні значення (напрям руху мелодії, характер видобування звука, емоційне забарвлення тощо) (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видобування — видобува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. видобування — [виедобуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. видобування — Извлечение (извлечение запасов) — enrichment, recovery of reserves, extraction — *Ausbringen, entnommene Bestände, abgefuhrte Reserven — 1) Процес отримання будь-якого компонента з к.к. або суміші речовин. Гірничий енциклопедичний словник
  4. видобування — -я, с. Дія за знач. видобувати 1,2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. видобування — ВИДОБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. видобува́ти 1, 2. У своїй книзі під оригінальною назвою "Технічний прогрес Землі" Ціолковський передбачив видобування нафти в Каспійському морі (Рад. Укр., 30.IX 1960, 3). Словник української мови в 11 томах