видошукач
ВИДОШУКА́Ч, а́, ч.
Оптичний пристрій фото- і кіноапаратів, що показує межі майбутнього знімка, різкість і параметри знімання.
У фотографії дзеркала використовуються у видошукачах, у дзеркальних фотоапаратах (з наук. літ.);
У видошукачі з'являється червоний знак оклику, який немовби попереджує: знімати не можна (з наук.-попул. літ.);
Фронтові фото- і кінокореспонденти усвідомили важливість усіх подробиць і фіксували їх пильно і завзято, втираючи з очей сльози, щоб не заважали вглядатися у видошукач (М. Бажан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видошукач — видошука́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- видошукач — -а, ч. Оптичний пристрій фото- і кіноапаратів для наведення їх на об'єкт і спостереження за ним під час знімання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видошукач — ВИДОШУКА́Ч (пристрій у фотоабо кіноапараті для наведення об'єктива на предмет, який знімають), ВІЗИ́Р. Всі вони (фотоапарати) виготовлені за однією принциповою схемою, для якої характерна наявність об'єктива, затвора, .. Словник синонімів української мови
- видошукач — ВИДОШУКА́Ч, а́, ч. Оптичний пристрій фото— і кіноапаратів для наведення їх на об’єкт та спостереження за ним під час знімання. У фотографії дзеркала використовуються у видошукачах, в дзеркальних фотоапаратах (Довідник фот. Словник української мови в 11 томах