видошукач
ВИДОШУКА́Ч (пристрій у фотоабо кіноапараті для наведення об'єктива на предмет, який знімають), ВІЗИ́Р. Всі вони (фотоапарати) виготовлені за однією принциповою схемою, для якої характерна наявність об'єктива, затвора, .. видошукача (з журналу); Натреноване офіцерське око пильно припадає до візира кіноапарата (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видошукач — видошука́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- видошукач — -а, ч. Оптичний пристрій фото- і кіноапаратів для наведення їх на об'єкт і спостереження за ним під час знімання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видошукач — ВИДОШУКА́Ч, а́, ч. Оптичний пристрій фото- і кіноапаратів, що показує межі майбутнього знімка, різкість і параметри знімання. У фотографії дзеркала використовуються у видошукачах, у дзеркальних фотоапаратах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- видошукач — ВИДОШУКА́Ч, а́, ч. Оптичний пристрій фото— і кіноапаратів для наведення їх на об’єкт та спостереження за ним під час знімання. У фотографії дзеркала використовуються у видошукачах, в дзеркальних фотоапаратах (Довідник фот. Словник української мови в 11 томах