1. Словник української мови у 20 томах

видужувати

ВИДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДУЖАТИ, аю, аєш, док.

1. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби, поранення і т. ін.

Тим часом Хведір видужував: у нього була пропасниця (Панас Мирний);

Я залишив своє ліжко в палаці графа Мілорадовича, де я видужував від тифу (Ю. Яновський);

Вранці Карлос почув себе бадьорим, що аж здивувався сам. І з того дня швидко й помітно став видужувати (Н. Королева);

– Не бійтеся за мене – видужаю, на живому засохне! – хрипів [Дмитро] простудженими грудьми (М. Стельмах).

2. перен. Відновлюватися, починати нормально функціонувати після природних чи соціальних катаклізмів.

Банківська система України поступово видужує, однак процеси кредитування поновлюватимуться не відразу й не для всіх груп потенційних клієнтів (із журн.);

Світова економіка починає видужувати після кризи, але цей процес ще дуже хиткий (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видужувати — (ставати здоровим) здоровшати, одужувати, поправлятися, (за допомогою ліків) виліковуватися, розм.: оклигувати, очунювати, фам. очухуватися. Словник синонімів Полюги
  2. видужувати — виду́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. видужувати — Одужувати, перемагати хворобу, ставати на ноги, ф. оклигувати, вичунювати, вичухуватися, вилизуватися <�з хвороби>, р. оговтуватися; дк. виходитися. Словник синонімів Караванського
  4. видужувати — -ую, -уєш, недок., видужати, -аю, -аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби, поранення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. видужувати — див. одужувати Словник синонімів Вусика
  6. видужувати — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. Словник синонімів української мови
  7. видужувати — Виду́жувати, -ду́жую, -жуєш; ви́дужати, -жаю, -жаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. видужувати — ВИДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДУЖАТИ, аю, аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби, поранення і т. ін. Тим часом Хведір видужував: у нього була пропасниця (Мирний, III, 1954, 59); [Коршун:] Слухайте, товаришу майор... Словник української мови в 11 томах
  9. видужувати — Видужувати, -жую, -єш сов. в. видужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Рудч. Ск. І. 166. Словник української мови Грінченка