вижга

ВИ́ЖГА, и, ж., спец.

Золото або срібло, яке добувається за допомогою випалювання; випал.

Під час розкопок археологи знайшли золото, очевидно, вижгу, що підтвердило думку про те, що техніка випалювання коштовних металів дуже давня (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижга — -и, ж. Золото або срібло, яке добувається за допомогою випалювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вижга — ВИ́ЖГА, и, ж. Золото або срібло, яке добувається за допомогою випалювання. Словник української мови в 11 томах