вижель

ВИ́ЖЕЛЬ, я, ч., мисл., рідко.

Те саме, що гонча́к.

Вижель хазяїна забіг під стіл і гупав вертким хвостом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижель — -я, ч., заст. Мисливський собака. Великий тлумачний словник сучасної мови