вижидати

ВИЖИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖДАТИ, ду, деш, док.

1. кого, що, чого, розм. Чекати кого, що-небудь.

– Я терпеливо ждатиму на тебе, вижидатиму тебе, як сходу сонця (І. Франко);

Над лугами ворон кружить, За життям своїм не тужить, Пазурі здіймає хижі, Вижидає крові-їжі (А. Малишко);

А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка, підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки (Т. Шевченко);

Він пропонував виждати ворога й раптовим наскоком з усіх боків розбити (Ю. Яновський).

2. Чекаючи слушного моменту, зволікати з виконанням дії.

Василь усе вижидав та усе в кишені довбавсь, а далі витяг капшучок (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Бач які! – промовила Дарія Олександрівна, вижидаючи з дітьми на перехресті, коли можна перейти (В. Барка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижидати — вижида́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вижидати — -аю, -аєш, недок., виждати, -ду, -деш, док. 1》 перех. Чекати кого, що-небудь. 2》 неперех. Чекаючи слушного моменту, зволікати з виконанням дії, вичікувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вижидати — див. баритися; ждати Словник синонімів Вусика
  4. вижидати — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. вижидати — Вижида́ти, -да́ю, -да́єш кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вижидати — ВИЖИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖДАТИ, ду, деш, док. 1. перех. Чекати кого, що-небудь. — Я терпеливо ждатиму на тебе [Бориса], вижидатиму тебе, як сходу сонця (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. вижидати — Вижидати, -даю, -єш гл. Поджидать. Вижидай з поля чистого твого козаченька. Мет. 13. Словник української мови Грінченка