1. Словник української мови у 20 томах

визимовувати

ВИЗИМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЗИМУВАТИ, ую, уєш, док.

1. Проживати зиму, існувати протягом зими.

Визимовував лелека У далекій стороні (М. Познанська);

Ото пасіка... Визимувала добре. Будемо з медом... (Остап Вишня);

// Перебувати зиму, залишатися жити після зими.

Щоранку тривожно оглядали поле – чи жива пшениця? Жито визимує, а от пшениця – утла... (К. Гордієнко).

2. кого, що, розм. Прогодовувати, доглядати протягом зими.

Насилу визимували свою худобу (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визимовувати — визимо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. визимовувати — -ую, -уєш, недок., визимувати, -ую, -уєш, док. 1》 неперех. Проживати зиму, існувати протягом зими. || Виживати зиму, залишатися жити після зими. 2》 перех., розм. Годувати, доглядати протягом зими. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визимовувати — ВИЗИМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЗИМУВАТИ, ую, уєш, док. 1. неперех. Проживати зиму, існувати протягом зими. Визимовував лелека У далекій стороні (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 37); Ото пасіка… Визимувала добре. Словник української мови в 11 томах