визискувати
ВИЗИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що.
Піддавати визиску; експлуатувати.
– Не йдіть на такі становища, де мали б ви мучити людей або визискувати! (І. Франко);
Коли я визискую ближнього, живу з його праці і не порятую його в біді, коли я кривджу вдову, сироту, безборонну людину, – живу не по правді (Б. Лепкий);
Тепер біднота взяла владу в свої руки й хоче загнуздати бая, щоб він не визискував своїх наймитів-пастухів (О. Донченко);
* Образно. Він тільки шляху шукав звільнитися з-під влади дівчини над собою, скинути ярмо цього нестямного чуття, що визискувало всі його духовні сили (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визискувати — визи́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- визискувати — див. ЕКСПЛУАТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- визискувати — -ую, -уєш, недок., перех. Піддавати визиску; експлуатувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визискувати — ЕКСПЛУАТУВА́ТИ (піддавати експлуатації кого-небудь), ВИЗИ́СКУВАТИ. Феодали-дворяни примушували працювати на себе селян.., жили з їх праці, експлуатували їх (з підручника); Багато хто із цих панів соромиться свого становища... Словник синонімів української мови
- визискувати — Визи́скувати, -кую, -куєш, -кує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- визискувати — ВИЗИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Піддавати визиску; експлуатувати. — Не йдіть на такі становища, де мали б ви мучити людей або визискувати! (Фр. Словник української мови в 11 томах