1. Словник української мови в 11 томах

визискувати

ВИЗИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Піддавати визиску; експлуатувати.

— Не йдіть на такі становища, де мали б ви мучити людей або визискувати! (Фр., VI, 1951, 196);

Тепер біднота взяла владу в свої руки й хоче загнуздати бая, щоб він не визискував своїх наймитів-пастухів (Донч., І, 1956, 168);

— Так уже не буде, пане Губо, як було. Радянська влада не дозволить кривдити, визискувати, ображати трудящу людину (Шиян, Гроза.., 1956, 705).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визискувати — визи́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. визискувати — див. ЕКСПЛУАТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. визискувати — -ую, -уєш, недок., перех. Піддавати визиску; експлуатувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. визискувати — ВИЗИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що. Піддавати визиску; експлуатувати. – Не йдіть на такі становища, де мали б ви мучити людей або визискувати! (І. Словник української мови у 20 томах
  5. визискувати — ЕКСПЛУАТУВА́ТИ (піддавати експлуатації кого-небудь), ВИЗИ́СКУВАТИ. Феодали-дворяни примушували працювати на себе селян.., жили з їх праці, експлуатували їх (з підручника); Багато хто із цих панів соромиться свого становища... Словник синонімів української мови
  6. визискувати — Визи́скувати, -кую, -куєш, -кує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)