визолювати
ВИЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЗОЛИТИ, лю, лиш, док., що.
1. Видобувати луг (див. луг² 2) із рослинного попелу.
Колись (ще до появи сучасних мийних засобів) для того, щоб улаштувати велике прання, треба було спочатку спалити силу-силенну рослин, а потім з утвореного попелу визолити луг (з газ.).
2. Видобувати з якої-небудь суміші за допомогою води найбільш розчинні складники.
Для того, щоб здійснити первинне очищення щойно видобутої руди від численних домішок, її визолюють великою кількістю води (із журн.).
3. Те саме, що золи́ти 1, 2.
На голові мав [Свиридон] стару батькову кепку, якою баба затуляла в комині, – кепку випрали й визолили, вона стала як нова (Ю. Яновський);
* Образно. А молода сила нуртує і біль визолює душу (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визолювати — визо́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- визолювати — -юю, -юєш, недок., визолити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Видобувати луг із рослинного попелу. 2》 Видобувати з маси за допомогою води найбільш розчинні складові частини. 3》 Виварювати, промивати, видержувати в лугові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визолювати — (шкіру) лужити, видужувати, вилужити, повилужувати, злужувати, злужити, позлужувати, налужувати, налужити, поналужувати Словник чужослів Павло Штепа
- визолювати — ВИЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЗОЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Видобувати луг з рослинного попелу. 2. Видобувати з маси за допомогою води найбільш розчинні складові частини. 3. Виварювати, промивати, видержувати в лугові. Словник української мови в 11 томах