1. Словник української мови в 11 томах

визолювати

ВИЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЗОЛИТИ, лю, лиш, док., перех.

1. Видобувати луг з рослинного попелу.

2. Видобувати з маси за допомогою води найбільш розчинні складові частини.

3. Виварювати, промивати, видержувати в лугові.

На голові мав [Свиридон] стару батькову кепку, якою баба затуляла в комині, — кепку випрали й визолили, вона стала, як нова (Ю. Янов., Мир, 1956, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визолювати — визо́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. визолювати — -юю, -юєш, недок., визолити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Видобувати луг із рослинного попелу. 2》 Видобувати з маси за допомогою води найбільш розчинні складові частини. 3》 Виварювати, промивати, видержувати в лугові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визолювати — (шкіру) лужити, видужувати, вилужити, повилужувати, злужувати, злужити, позлужувати, налужувати, налужити, поналужувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. визолювати — ВИЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЗОЛИТИ, лю, лиш, док., що. 1. Видобувати луг (див. луг² 2) із рослинного попелу. Колись (ще до появи сучасних мийних засобів) для того, щоб улаштувати велике прання, треба було спочатку спалити силу-силенну рослин... Словник української мови у 20 томах