1. Словник української мови у 20 томах

виймання

ВИЙМА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. вийма́ти.

У вугільній промисловості практично повністю завершено механізацію виймання вугілля, доставляння його в очисних вибоях, відкатку, навантаження в залізничні вагони (з наук. літ.);

Поховання, що належить до IV століття до нашої ери, знайдено в центрі Євпаторії під час виймання ґрунту під будівництво (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виймання — вийма́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виймання — Те ж саме, що й виїмка. Гірничий енциклопедичний словник
  3. виймання — -я, с. Дія за знач. виймати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виймання — ВИЙМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вийма́ти. Виймання вугілля, доставка і кріплення в дореволюційному Донбасі були важкою ручною працею (Гірн. пром.., 1957, 28). Словник української мови в 11 томах