вийнятий
ВИ́ЙНЯТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́йняти.
Оля любовно ворушила довгі кільця ще сирових ковбас з їх сизим блиском застиглого сала, повних, наче тільки що вийнятих з ситого живота (М. Коцюбинський);
На лавці під вікнами лежить вийнятий з печі хліб (В. Кучер);
* У порівн. Привели Домана. Він був худий, пожовтілий, ніби вийнятий з домовини (В. Малик);
// ви́йнято, безос. пред.
Пеклися вони [маторженики] довго; стали аж зеленкуваті якісь, коли, зрештою, їх вийнято з печі (В. Барка);
Турові було зроблено операцію: вийнято з передпліччя кулю, а руку вправлено в луб (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вийнятий — ви́йнятий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вийнятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вийняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вийнятий — Ви́йнятий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вийнятий — ВИ́ЙНЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́йняти. Оля любовно ворушила довгі кільця ще сирових ковбас з їх сизим блиском застиглого сала, повних, наче тільки що вийнятих з ситого живота (Коцюб., II, 1955, 360); На лавці під вікнами лежить вийнятий з печі хліб (Кучер, Зол. руки, 1948, 34). Словник української мови в 11 томах