1. Словник української мови в 11 томах

вийнятий

ВИ́ЙНЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́йняти.

Оля любовно ворушила довгі кільця ще сирових ковбас з їх сизим блиском застиглого сала, повних, наче тільки що вийнятих з ситого живота (Коцюб., II, 1955, 360);

На лавці під вікнами лежить вийнятий з печі хліб (Кучер, Зол. руки, 1948, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вийнятий — ви́йнятий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вийнятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вийняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вийнятий — ВИ́ЙНЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́йняти. Оля любовно ворушила довгі кільця ще сирових ковбас з їх сизим блиском застиглого сала, повних, наче тільки що вийнятих з ситого живота (М. Коцюбинський); На лавці під вікнами лежить вийнятий з печі хліб (В. Словник української мови у 20 томах
  4. вийнятий — Ви́йнятий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)