викаблучуватися
ВИКАБЛУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм.
Вигинатися, випинатися підборами (про взуття).
Молодь вперше по-справжньому розговлялася в своєму житті, танцюючи під таку музику, від якої чоботи лящали, викаблучувались і грузли в землю по самі щиколотки (І. Микитенко);
// перен. Витворяти щось несподіване, дивне, намагаючись привернути до себе увагу, справити враження.
– Мам [маємо] честь вітати шановного пана підстаросту! – викаблучувався бравий ротмістр, змушений для етикету зіскочити з сідла при такій урочистій події (Іван Ле);
Ото тільки й краси в ньому, що стан гнучкий, чуб буйний .. А сам – в'їдливий хлопець, маніжиться, викаблучується, кожного норовить на сміх узяти (Я. Гримайло);
Викаблучуються перед Гафійкою хлопці, а вона сміється-заливається й зиркає на мене веселим оком... (В. Нестайко).
Значення в інших словниках
- викаблучуватися — викаблу́чуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- викаблучуватися — I -уюсь, -уєшся, недок., прост. 1》 Виставляти себе напоказ, маніритися, хизуватися. 2》 Прагнути перевершити інших, вирізнитися. II -уюся, -уєшся, недок., розм. Вигинатися, випинатися підборами (про взуття). || перен. Хизуючись, вихилятися, вигинатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викаблучуватися — див. звиватися; пустувати; чванитися Словник синонімів Вусика
- викаблучуватися — ВИКАБЛУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. Вигинатися, випинатися підборами (про взуття). Молодь вперше по-справжньому розговлялася в своєму житті, танцюючи під таку музику, від якої чоботи лящали... Словник української мови в 11 томах