викажчиця
ВИКА́ЖЧИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до вика́жчик.
Ніхто у школі не хотів дружити з Аллою, викажчицею дівочих секретів та пустощів однокласників (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ВИКА́ЖЧИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до вика́жчик.
Ніхто у школі не хотів дружити з Аллою, викажчицею дівочих секретів та пустощів однокласників (із журн.).