викажчиця

ВИКА́ЖЧИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до вика́жчик.

Ніхто у школі не хотів дружити з Аллою, викажчицею дівочих секретів та пустощів однокласників (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викажчиця — вика́жчиця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. викажчиця — -і. Жін. до викажчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викажчиця — ВИКА́ЖЧИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до вика́жчик. Словник української мови в 11 томах