викачка
ВИ́КАЧКА, и, ж., рідко.
Дія за знач. вика́чувати 4, 5.
Коли закінчиться робота в котловані і попередні всі роботи в болотах по перемичках і вийманні землі, і викачці води.., тоді тільки згадають будівники, якої величезної складності і трудності шлях пройшли вони в цьому котловані (О. Довженко);
Гер Мюллер, агроном за фахом, не належав до тих.., які думали тільки про викачку з крайсу продукції (М. Стельмах);
– Сходка була. Про викачку хліба говорилося (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викачка — ви́качка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- викачка — -и, ж., розм. Дія за знач. викачувати 4), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- викачка — ВИ́КАЧКА, и, ж., розм. Дія за знач. вика́чувати 4, 5. Коли закінчиться робота в котловані і попередні всі роботи в болотах по перемичках і вийманні землі, і ви-качці води.. Словник української мови в 11 томах