викачка
ВИ́КАЧКА, и, ж., розм. Дія за знач. вика́чувати 4, 5.
Коли закінчиться робота в котловані і попередні всі роботи в болотах по перемичках і вийманні землі, і ви-качці води.., тоді тільки згадають будівники, якої величезної складності і трудності шлях пройшли вони в цьому котловані (Довж., III, 1960, 443);
— Сходка була. Про викачку хліба говорилося (Гончар, II, 1959, 242).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викачка — ви́качка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- викачка — -и, ж., розм. Дія за знач. викачувати 4), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- викачка — ВИ́КАЧКА, и, ж., рідко. Дія за знач. вика́чувати 4, 5. Коли закінчиться робота в котловані і попередні всі роботи в болотах по перемичках і вийманні землі, і викачці води.. Словник української мови у 20 томах