викликуваний
ВИКЛИ́КУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до виклика́ти і викли́кувати.
З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував (В. Стефаник);
// викли́кувано, безос. пред.
Напевно, напевно, люди йдуть на волю, ті, кого викликувано з “вєщами” вдень (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викликуваний — викли́куваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- викликуваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до викликувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викликуваний — ВИКЛИ́КУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. теп. ч. до викли́кувати. З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував (Стеф., І, 1949, 135). Словник української мови в 11 томах