1. Словник української мови в 11 томах

викликуваний

ВИКЛИ́КУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. теп. ч. до викли́кувати.

З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував (Стеф., І, 1949, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викликуваний — викли́куваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. викликуваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до викликувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викликуваний — ВИКЛИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до виклика́ти і викли́кувати. З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував (В. Стефаник); // викли́кувано, безос. пред. Напевно, напевно, люди йдуть на волю, ті, кого викликувано з “вєщами” вдень (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах