1. Словник української мови у 20 томах

виколихуватися

ВИКОЛИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.

1. Раз у раз колихатися.

Мимо шиї Микити просвистів ніж, врізався в дерев'яний зруб, забриньчав костяною ручкою, виколихуючись у світлі лампи (Григорій Тютюнник);

На аршинній стіні виколихувалась лободина (Є. Пашковський).

2. перен. З'являючись, визрівати, окреслюватися (про яке-небудь почуття, думку і т. ін.).

В її серці поступово виколихувався гнів. Проти кого? Вона й сама того не знала (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виколихуватися — виколи́хуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виколихуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Раз у раз колихатися. 2》 перен. З'являючись, визрівати, окреслюватися (про яке-небудь почуття, думку і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виколихуватися — див. хитатися Словник синонімів Вусика
  4. виколихуватися — ВИКОЛИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Раз у раз колихатися. Мимо шиї Микити просвистів ніж, врізався в дерев’яний зруб, забриньчав костяною ручкою, виколихуючись у світлі лампи (Тют., Вир, 1964, 386). 2. перен. Словник української мови в 11 томах