виколихувати
ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИХАТИ, ишу, ишеш, док., кого, що.
1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колихати кого-, що-небудь.
Зв'язує [пташка] чотири-п'ять комишин, робить над водою підвісне гніздечко, гамачок такий, у ньому й живе, гойдається ціле літо та дітей виколихує (О. Гончар).
2. Доглядати кого-небудь від його народження, виховувати пестячи.
Уже як підросла Ніна, то допомагала мені виколихувати діточок (з публіц. літ.);
* Образно. [Василь:] Само щастя буде нашу молитву складати, воля її виколише в нашому серці (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виколихувати — виколи́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виколихувати — див. виколихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виколихувати — див. колихати; хитати Словник синонімів Вусика
- виколихувати — I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- виколихувати — ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИХАТИ, ишу, ишеш, док., перех. 1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колихати кого-, що-небудь. 2. Доглядати кого-небудь від його народження, виховувати пестячи. *Образно. Словник української мови в 11 томах