1. Словник української мови у 20 томах

виконавський

ВИКОНА́ВСЬКИЙ, а, е.

Стос. до виконавця (у 2 знач.) і виконавства.

Диригування – це таке саме виконавське мистецтво, як спів, гра на скрипці, кларнеті чи на якомусь іншому інструменті (з навч. літ.);

Сліпе копіювання не тільки стилів і засобів чи виконавської манери, а й навіть одягу – все це вже стало для нашої естради справжнім лихом (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виконавський — виконавський – виконавчий Прикметники, що мають спільний корінь, але різний зміст. Тому й не можна їх взаємозамінювати, бо це призведе до похибок. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. виконавський — викона́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  3. виконавський — ВИКОНАВСЬКИЙ – ВИКОНАВЧИЙ Виконавський. Який стосується виконання музичного, літературного твору, певної ролі в театральній виставі тощо: виконавський колектив, виконавська майстерність, виконавське мистецтво, виконавський стиль. Виконавчий. Літературне слововживання
  4. виконавський — [виеконаўс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  5. виконавський — -а, -е. Прикм. до виконавець 2) і виконавство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виконавський — ВИКОНА́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до викона́вець 2 і викона́вство. Диригування — це таке саме виконавське мистецтво, як спів, гра на скрипці, кларнеті чи на якомусь іншому інструменті (Осн. диригув. Словник української мови в 11 томах