1. Словник української мови у 20 томах

виконавчий

ВИКОНА́ВЧИЙ, а, е.

Який має своїм завданням приведення до виконання рішень, постанов і т. ін., практично здійснює керівництво чим-небудь.

Зранку Чайка їхав до Таврійського й поринав в його метушню: фракції, комісії й перманентне засідання виконавчого комітету (Д. Бузько);

Органами управління кооперативу є загальні збори та правління кооперативу. Крім того, в разі потреби кооператив може наймати виконавчого директора, утворювати спостережну раду (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виконавчий — викона́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виконавчий — -а, -е. Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чим-небудь. Виконавча влада — одна з трьох гілок державної влади, яка має забезпечувати виконання законів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виконавчий — Викона́вчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. виконавчий — ВИКОНА́ВЧИЙ, а, е. Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чим-небудь. Штаб полку поки що був єдиною радянською владою на селі у всіх її формах — і виконавчій, і законодавчій, і навіть судовій (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах