1. Словник української мови у 20 томах

виконаний

ВИ́КОНАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́конати.

Почуття задоволення від великої, вдало виконаної роботи пожвавлювало рухи, сильніше примушувало битися серце (О. Донченко);

Громадські доручення були виконані (О. Бердник);

// ви́конано, безос. пред.

Доповівши Покрищаку, .. що завдання комбата виконано, ми поспішаємо до автоматників (Є. Доломан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виконаний — ви́конаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виконаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виконати. || виконано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виконаний — ГОТО́ВИЙ (про роботу, виріб і т. ін.), ЗРО́БЛЕНИЙ, ЗАКІ́НЧЕНИЙ, ЗАВЕ́РШЕНИЙ, ГОТОВІ́СІНЬКИЙ розм.; ВИ́ГОТОВЛЕНИЙ (про виріб); ВИ́КОНАНИЙ (про роботу). Всі стіни в робочій кімнаті були завішані ескізами, а то й готовими картинами (А. Словник синонімів української мови
  4. виконаний — Ви́конаний, -на, -не ви́конаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. виконаний — ВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́конати. Почуття задоволення від великої, вдало виконаної роботи пожвавлювало рухи, сильніше примушувало битися серце (Донч., І, 1956, 483). Словник української мови в 11 томах