виконавчий

викона́вчий

-а, -е.

Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чим-небудь.

Виконавча влада — одна з трьох гілок державної влади, яка має забезпечувати виконання законів.

Виконавче судочинство — заключна стадія цивільного процесу, на якій примусово здійснюється рішення суду.

Виконавчий лист — юридичний документ, що містить наказ суду про виконання його рішення.

Виконавчий напис — розпорядження нотаріуса про стягнення з боржника певної суми грошей або майна.

Виконавчий привілей (привілей виконавчої влади) — у США – право президента не надавати органам Конгресу США запитувані ними відомості.

Виконавчі документи — підстава для здійснення судовим виконавцем дій з примусового виконання судових рішень.