1. Словник української мови в 11 томах

виконавчий

ВИКОНА́ВЧИЙ, а, е. Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чим-небудь.

Штаб полку поки що був єдиною радянською владою на селі у всіх її формах — і виконавчій, і законодавчій, і навіть судовій (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 137);

Виконавчий комітет.

∆ Викона́вчий лист — юридичний документ, що містить наказ суду про виконання його рішення.

Він щодня проглядав пошту, і Віра вирішила, що Солод, напевне, побоюється виконавчого листа (Руд., Вітер.., 1958, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виконавчий — викона́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виконавчий — -а, -е. Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чим-небудь. Виконавча влада — одна з трьох гілок державної влади, яка має забезпечувати виконання законів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виконавчий — ВИКОНА́ВЧИЙ, а, е. Який має своїм завданням приведення до виконання рішень, постанов і т. ін., практично здійснює керівництво чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. виконавчий — Викона́вчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)