викопаний

ВИ́КОПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́копати.

Білі будиночки сміялись до весняного сонця, старшина згадував землянки на батьківщині, викопані на згарищах (О. Гончар);

Юлдаш удень і вночі марив про небачене місто в степу, що росло з кожним днем, з кожним заступом викопаної землі, з кожною цеглиною, з кожним гвіздком, вбитим у дерево (О. Донченко);

Отак і помер дід Хлипавка легкою смертю, і ми проведемо його в останню дорогу .. До наспіх викопаної могили (А. Дімаров);

// ви́копано, безос. пред.

Під цією церквою викопано глибокий льох, і від нього ведуть чотири хідники до кожної башти (М. Старицький);

Від Ковша до Підпільної було викопано другий ряд окопів, за якими стояла церква й паланка (А. Кащенко).