1. Словник української мови в 11 томах

викопаний

ВИ́КОПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́копати.

Білі будиночки сміялись до весняного сонця, старшина згадував землянки на батьківщині, викопані на згарищах (Гончар, І, 1954, 436);

Юлдаш удень і вночі марив про небачене місто в степу, що росло з кожним днем, з кожним заступом викопаної землі, з кожною цеглиною, з кожним, гвіздком, вбитим у дерево (Донч., I, 1956, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викопаний — ви́копаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. викопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викопати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викопаний — ВИ́КОПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́копати. Білі будиночки сміялись до весняного сонця, старшина згадував землянки на батьківщині, викопані на згарищах (О. Словник української мови у 20 томах