викорчовуваний

ВИКОРЧО́ВУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до викорчо́вувати.

Викорчовуваний батьком упродовж цілого дня горіховий пень нарешті звалився (із журн.);

// викорчо́вувано, безос. пред.

Столітні дерева викорчовувано, і на їх місці готуються звести новий багатоповерховий будинок (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me